Твір на тему «Дружба і кохання- ці світлі почуття рухають світ, без них все було б сірим і неприглядним»

Ответ:

Чи є нині люди, гідні дружніх стосунків? Нині, коли чесноти придушені і коли домінуючі моделі поведінки буквально витуряють їх з виднокола бажаних цінностей? Коли у телевізійних передачах жаданими рисами медійного героя стають егоїзм, підлість, іґнорація, негуманність, відсутність моралі у всіх відношеннях. В цьому плані можна лиш тішити себе тим, що телебачення яко медіа помалу щезає, бо в освіченої молоді превалює інтернет, соціальні мережі, що означає свободу вибору програм і інформацій.

Слово друг, про яке розмовляємо, не те саме за значенням, що друг у соціальних мережах. Коли розвій людських відносин піде у напрямку віртуального світу, тоді те, що під поняттям друг розуміє Монтень або класичні поети, більш не існуватиме. А прямуємо власне в цьому керунку. Природа в основі своїй окреслює не лише довкілля, середовище, але й природу в людині, як божий імпульс, що існує і шириться, без огляду на всі дегуманізаційні процеси, спричинені під сатанинським впливом самою людиною. Стараюся знайти якийсь інший вираз, але мені це — при тому, щоби не піти в абстракцію і щоби не віддалитися від теми — не вдається. Отже, в історії людської цивілізації у відповідний момент потужної деградації людської природи божий імпульс завше робив певну інтервенцію. Скажімо, розвиток радянської атеїстичної імперії, яка своєю ідеологією і жорстокістю підкорила багато народів, яка знищувала індивідуальність і народу, і особистості, знищувала те, що ми називаємо божим імпульсом, – ця імперія якимсь дивом все ж розпалася. Ця ідеологія живе ще лише в хворих головах свідків того часу, але безумовно щезає. Людській душі треба дати зміст і напрямок руху. Бо якщо цього немає, вона блукає і губиться. В цьому процесі визначення змісту і напрямку руху людської душі корисно кинути нове світло на зміст поняття дружба. Так, я людина початку двадцять першого століття, яку захопила віртуальна ера, ера тиску фальшивих цінностей, маю потребу мати друга, в тому сенсі, як його дефініювали Монтень чи Цицерон. Здається мені, що я був би в цьому випадку щасливішою людиною, оскільки завдяки другу пізнав би себе краще: бо друг є дзеркалом, в якому бачу себе, свою душу. Утвердження дружби є поверненням божого імпульсy, спробою відрізнити боже від небожого.