твір-мініатюру про улюбленого міфологічного героя

Ответ:

Мій улюблений міфологічний герой – Одіссей. Він був і розумний, і вмів гарно висловлюватися, а ще був дуже хитрим. Коли Паріс вкрав Олену Троянську Одіссей мав іти війною на Трою, але йому передрекли, що коли він піде на Трою – то після війни прийде додому жебраком. Тоді він робить вигляд, що він став божевільним – запряг у плуг коня і бика і став сіяти сіль. Але, його план розкрили і, боячись, що його новонародженого сина вб’ють (йому цим погрожували) Одіссей йде на війну.

У боротьбі проти Трої він проявив надзвичайну витримку, розум і героїзм. Саме він придумав знаменитого Троянського коня, який допоміг спалити Трою. Тому, великий поет Стародавньої Греції – Гомер, оспівав Одіссея в Іліаді (він там один з головних героїв) і Одіссеї (яка називається його ім’ям і присвячена розповіді про його повернення додому після троянської війни).

Мені запам’ятався епізод, як під час подорожі додому Одіссей потрапляє на острів сирен. А щоб вони не заманили моряків на вірну смерть, він усій команді затикає вуха воском, а сам, повний цікавості, наказує прив’язати себе до корабельної щогли і слухає спів цих міфічних створінь.

Ответ:Одного разу, в далекому і мальовничому світі, жив міфологічний герой на ім'я Орфей. Цей чарівний герой був беззмінно прив'язаний до музики і мав неперевершений голос, який міг закохати навіть самий безжалісний камінь.

Орфей ніколи не втомлювався від утворення прекрасної мелодії, що осягала душі людей і богів. Його голос був даром, якого він ніколи не невживав безладно. Кожен звук був намальований з душевності і піднімався вище, ніж будь-яка зоря на небосхилі.

Одного разу, коли Орфей був на прогулянці в глибині лісу, він зустрів прекрасну німфу на ім'я Евридікі. Захоплений її красою, Орфей закохався в неї миттєво. Вони відчули неперевершену згоду, яка об'єднала їх душі.

Але їх любовна казка не тривала довго. Евридікі раптово померла, лишивши Орфея у тугу та безнадію. Орфей відчував, що його світ без неї окутаний темрявою.

Музику ставала лише невиразною формою зморшкування болю, який тиснув на його серце. Орфій вирішив не залишити свою кохану в світі підземного царства, тож він звернувся до богів з проханням повернути її до нього.

Заява Орфея до богів була настільки сильною й неймовірною, що у них не було іншого вибору, як дозволити Орфею зійти в пекло та зрозуміти, що втратив. Він отримав дозвіл повернути Евридікі до життя, але з однією умовою - під час зворотної дороги він не мав дивитися на неї.

Серце Орфея билося так сильно, коли він піднімався вище і вище з надією, що знову усе буде як раніше. Востаннє, коли він встиг підійти до виходу, неймовірною силою пристрасної любові заграла його серце, і він не витримав - обернувся, щоб побачити своєї кохану.

Але вона ще не пройшла повністю в світ живих, і через порушення договору, Евридікі знову зникла з поля зору Орфея. Він зупинився, закричав від безтурботності та розпачу, і на цьому світі ніколи не зміг забути свою кохану.

Орфей вирішив, що його останніми словами буде музика. Він посварився з богами, вдаривши по струнах своєї ліри, які заповнили повітря звукоами скорботи та любові. Його голос раптово припинився, але мелодія його душі розлетілася повсюди, нагадуючи всім, хто чув її, про безмежну силу любові та болю.

Орфей став легендою, а його незгасима музика стала невмирущою спадщиною, яка пронизує кожного, хто її слухає. Він завжди залишиться в серцях тих, хто мріє про справжню любов і вірить, що ніщо не зникне назавжди, якщо ми продовжуємо співати його пісню у світі, де душа і музика зустрічаються.

Объяснение: