СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА ДАЮ 75 БАЛЛОВ.
ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС Михайлівський Золотоверхий монастир.
Ответы на вопрос
Ответ:
Объяснение:Серце Києва, в його самому центрі, приховує скарб, який магічно зберігає дух історії та віру в дива – Михайлівський Золотоверхий монастир. Стовпчасті башти монастирського комплексу виглядають як величезні стражі, що торжественно стерегли таємниці минулого.
Золоті куполи, які блищать в сонячному промені, мов вогнені кулі, розллють своє неповторне світло на вулиці міста. Архітектурний шедевр, споруджений у стилі українського бароко, вражає своєю елегантністю та гармонією ліній. Кожен елемент кам’яної мозаїки, кожен вишуканий орнамент на стінах і вікнах відображають величність минулого та витонченість майстрів.
Пройшовши через вежі монастиря, відкривається безмежна краса Михайлівського Золотоверхого. Внутрішні двори, зелені сади та квітучі клумби створюють атмосферу спокою та благополуччя.
Мудрість історії та святі молитви пронизують повітря цього святого місця, даруючи відвідувачеві внутрішній спокій і віру у чудеса. Михайлівський Золотоверхий монастир – це не просто архітектурна перлина, це живий образ вікової духовності та непохитної віри. Тут час зупиняється, і серце наповнюється гармонією, переплетаючись з могутніми ехами минулого.
Бажаю тобі відчути цю неймовірну ауру та знайти у самому серці Києва той спокій, який дарує Михайлівський Золотоверхий монастир.
Відповідь:
Історія Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком-Михаїлом храму в ім’я св. Архістратига Михаїла. Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву “Золотоверхої”.Михайлівський собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині технікою “мішаної кладки” з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки та фрески. Мозаїкою був оздоблений тільки центральний вівтар. На інших стінах, склепіннях та передвівтарних стовпах розмістили фресковий розпис. Частина мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого собору збереглася.У ХІІ столітті монастир був місцем поховання князів. Михайлівський Золотоверхий собор вважався однією з найкращих монументальних споруд древнього Києва. Це був хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами. Найбільшою його святинею стали мощі святої великомучениці Варвари, привезені до Києва дружиною князя Святополка, дочкою візантійського імператора Олексія І Комнина, яка носила в хрещенні ім’я Варвара. В 1240 році його пограбували і частково знищили орди хана Батия. За митрополита Борецького монастир став одним з центрів антиуніатської боротьби.1922 року Михайлівський монастир було ліквідовано. В 30-і роки над Михайлівським Золотоверхим собором поглумилися так само жорстоко, як і над тисячами інших храмів. Його не врятувала ні давня історія, ні досконала художня цінність. У 1934—1936 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіниця та частина інших споруд монастиря були знесені радянською владою у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Останній планували зробити копією головного будинку ЦК КПУ — зараз Міністерство закордонних справ.
Пояснення: