Складіть і напишіть казку про префікс з-с.

Якось префікс З влаштував суперечку із префіксом С, і почав доводити, що є найважливішим, найкращим та найпотрібнішим. Аргументував це тим, що префікс С вживається лише перед п’ятьма літерами – к, п, т, ф, х, а він –  в усіх інших випадках, тобто перед більшою кількістю літер. От префікс З і говорить:

– Спитай у кого завгодно, і тобі скажуть, що я більш корисний, тож схились переді мною, як перед найкращим на знак пошани. Я крокую попереду багатьох літер, а ти лише із п’ятьма знаєшся.

– Друже, – відповідає йому префікс С, – що ж ти такий корисний, а жодного слова зі своїм іменем не використав у своїй промові , а от моє ім’я назвав аж тричі!

Замислився префікс З, і зрозумів, що всі префікси однаково потрібні в мові і без жодного не можна обійтись.