Схарактеризуйте структури популяції одного з видів птахів України.

Відповідь:

Дослідниця розповіла, що на території нашої країни зафіксовано представників семи видів воронових птахів, а саме: сіра ворона (або ж ґава), крук, грак, галка, сорока, сойка, а також горіхівка. Проте горіхівку вітчизняні орнітологи мали можливість спостерігати досить рідко й переважно в північних регіонах – на Поліссі та Сумщині. Найчастіше ж зустрічаються три основні види воронових – зграйні, до яких належать ґави, граки й галки.

Через недостатню обізнаність люди часто плутають представників різних видів. Зокрема, хибно вважають воронами всіх чорних воронових птахів – галок і круків, тоді як насправді в Україні водяться лише сірі ворони (Corvus cornix) - із сіро-чорним, а не виключно чорним оперенням. Серед європейських видів воронових присутня й чорна ворона, і гібриди чорної та сірої ворон, проте залітання поодиноких особин таких птахів на територію України є дуже рідкісними випадками. Як правило, чорні птахи, яких мешканці міст, сіл і селищ помічають на сільськогосподарських угіддях, газонах, смітниках, сміттєзвалищах і у дворах багатоквартирних будинків, – це граки.Результати понад тридцятирічних досліджень дали змогу науковцям зробити висновок, що такі види, як крук та сойка, дедалі активніше заселяють Київ. Чисельність на зимівлі граків стабільна – протягом останніх років чисельність цих птахів, зафіксована на території однієї з їх колективних зимових ночівель у столиці, сягнула 160 тисяч особин. Поширений серед українців стереотип полягає в тому, що граки нібито не зустрічаються в холодну пору року, оскільки відлітають зимувати південніше, що є правдою лише почасти. Початок такому уявленню поклала відома картина під назвою «Граки прилетіли» (1871 р.) російського художника Олексія Саврасова. Проте слід врахувати, що полотно писалося значно північніше від сучасної території нашої держави, а тому є для неї неактуальним, адже українські зими суттєво тепліші. Та й кліматичні зміни, що призводять до поступового збільшення температури в тому числі й у холодну пору року, дають змогу гракам вдало перезимувати.

Серед граків, що таки відлітають на південь (у південні області України, до Франції, Туреччини й навіть Північної Африки), – здебільшого молоді птахи, яким іще важко пристосуватися до морозу. Колективні зимові ночівлі в місті є способом, який граки використовують не лише для ефективнішого засобу від хижаків і людини, а для того, аби зігрітися: доведено, що навіть температура повітря поряд із такими масовими скупченнями птахів на кілька градусів вища. У Києві місця розташування ночівель воронових були незмінними впродовж близько 30-ти років (в Європі відомі ночівлі, вік яких перевищує півтораста років). Однак після того, як головна з них припинила своє існування, відбулася цілковита зміна всієї системи розташування столичних ночівель і шляхів прольотів до них. Під час підготовки дисертації Євгенії Яніш вдалося знайти всі нові місця, обрані птахами, лише по п’яти роках досліджень.

Пояснення: