пожалуйста помогите написать ПЕРЕКАЗ!!
Краса Карпат завжди вражала Аліну. їй здавалося, що тільки тут вона може дихати на повну силу. Це так, ніби у твоїх легенях відкриваються до пір незвідані шлюзи і туди щедро, разом з ароматом сосен, вливаються ці гори — сильні й величні, красиві й неповторні. І ти відчуваєш, що ти тут не лише гість чи не просто гість... Ти — частина того, що люди називають природою, і гори вже давно жили в тобі, снили, марили тобою чи ти ними. Ти можеш тільки прийняти їх щедрі обійми, навчитися жити в них. Вранці Аліна прокинулась із відчуттям, наче хтось шарпає намет і хоче його перевернути. А ще вона тремтіла від холоду. Напевно, надворі похолодніло. Доведеться вилізти з намету й спробувати зігрітися бігом. Світанок ніжно і трепетно торкає голівки гір своєю молочною барвою, а навздогін йому підкрадається розкуйовджене вітром бузково-рожеві. Аліна стоїть із розкритим від подиву ротом. Слабкі, несміливі дотики сонця пестять землю, ніби дбайлива матуся, — обережно, щоб не сполохати рідну дитинку після солодкого сну. Красиво, як тут красиво. Ось куди треба частіше приїжджати на етюди, і вона раптом згадує, що в неї із собою папір й олівці. Можна зробити замальовки. Аліна забуває, що ще кілька хвилин тому їй було холодно. Вона дивиться в очі сонцю і не мусить для цього задирати голову. Вона зазирає йому в очі, навіть трішки згори, а воно, борсаючись на сході з приклеєним за небокрай останнім промінчиком, вперто прагне відштовхнутися від землі, щоб покотитись блакитним полем.
Ответы на вопрос
Ответ:
Аліна завжди була зачарована красою Карпат. Вона вірить, що саме тут можна повністю насолодитися диханням природи. Це наче в твоїх легенях відкриваються невідомі шлюзи, а разом з запахом сосен вони наповнюються силою та величчю цих гір. Аліна відчуває, що вона тут не просто гість, а частина того, що ми називаємо природою. Гори вже давно живуть в ній, снилися їй, марили нею чи вона ними. Їй лише треба прийняти їхні щедрі обійми та навчитися жити разом з ними.
Ранком Аліна прокинулася від відчуття, що хтось рухає намет, намагаючись його перевернути. Крім того, вона відчувала холод. Ймовірно, за вікном вже похолодало. Їй довелося вибратися з намету й намагатися розігрітися бігом.
Світанок ніжно й трепетно доторкається до гір своєю молочною барвою, а потім до нього прийде рожевий вітер, розгойдуючись у весняному ритмі. Аліна залишається в захваті, з відкритим ротом від подиву. Неспокійні, несміливі дотики сонця гладять землю, наче матуся, яка оберігає свою дитину від будь-якого розбудження після солодкого сну. Красиво, неймовірно красиво. Ось сюди потрібно приїжджати частіше, щоб творити шедеври, і раптом Аліна згадує, що в неї є папір і олівці. Тут можна намалювати прекрасні картини.
Аліна забуває про холод, який ще декілька хвилин тому її дражнив. Вона дивиться в очі сонцю, не задираючи при цьому голову. Вона зазирає в них, трохи зверху. Сонце, борсаючись на сході, останнім промінчиком пробуває відштовхнутися від землі, щоб котитися блакитним полем.
Объяснение: