- Поясніть державний устрій Речі Посполитої. Визначте, які питання відповідно до установлень Люблінського сейму виносили на загальне обговорення і спільне ухвалення у новоствореній Речі Посполитій.

Державний устрій Речі Посполитої в XVI-XVII століттях характеризувався складною політичною структурою, де існували елементи федералізму та демократії. Цей устрій був визначений Люблінською унією 1569 року, коли Польське Королівство і Велике князівство Литовське об'єднались у єдину державу.

Основні риси державного устрою Речі Посполитої:

1. Двокамерний парламент (Сейм і Сенат): Сейм був палатою представників з різних регіонів Речі Посполитої, в якій представники шляхти обирались на виборах. Сенат складався з представників вищих духовних і світських чиновників, а також спадкових членів шляхти.

2. Великий шляхетський владарювання (Liberum veto): Було визначено правило, за яким будь-який член Сейму міг ветувати рішення Сейму. Це призводило до того, що для ухвалення рішень потрібна була єдність думок, що часто блокувало прийняття законів і реформ.

3. Магнатська шляхта: Влада в Речі Посполитій була сильно сконцентрована в руках великої шляхти чи магнатів, що часто мали значний вплив на політику та рішення.

Люблінський сейм, який відбувся у 1569 році, встановив принципи єднання Польщі та Литви в Реч Посполиту. Питання, які були внесені на загальне обговорення та ухвалення Люблінським сеймом, включали:

1. Об'єднання королівства та великого князівства: Ухвалення політичної унії між Польським Королівством та Великим князівством Литовським, формуючи Реч Посполиту.

2. Взаємні права і свободи: Визначення прав і свобод шляхти, включаючи свободу релігії та право вето на рішення Сейму.

3. Установлення єдність влади: Визначення ролі короля та великого князя, а також обрання монарха для обидвох частин Речі Посполитої.

Люблінська унія створила федеративну державу, де кожна частина мала свої особливості та автономію, але в той же час об'єднала їх у спільний політичний об'єкт.