помогите пожалуйста очень прошу,даю 50 балов ​

Ответ:

Зовнішня політика. До складу Київської Русі на початку правління Володимира входило близько 20-ти різних земель, племен, серед яких були і слов’янські, і фінські, і тюркські. Року 981 повстали в’ятичі, Володимир переміг їх і наклав на них «дань від рала». Наступного року він знову ходив на в’ятичів і переміг їх удруге. Року 984 ходив Володимир на радимичів з воєводою Вовчий Хвіст. Можна гадати, що радимичі поставили сильний збройний опір, бо літопис зазначає: «зустрів (воєвода) радимичів на річці Пищані і переміг». 981-го року Володимир пішов на захід «до ляхів», як каже «Повість временних літ», і взяв гради їх - Перемишль, Червень, Бузьк, Белз, Волинь. Літопис занотовує похід Володимира на хорватів у 993 році. З того часу на землях хорватів закріплюється назва «Русь». Внутрішня політика князя Володимира: Оберігаючи власні кордони, Володимир грунтовно готувався до тривалої боротьби, розбудовуючи цілу систему воєнно-феодальних замків на південноруському порубіжжі, створюючи могутні земляні вали і рови. Згадана система оборони складалася з 23 поздовжніх валів, котрі об’єднувались у 9 оборонних ліній.Літопис руський про хрещення киян 988 р. У літо 6496 [988]. І коли [Володимир] прибув [з Корсуня], повелів він поскидати кумирів [дерев’яні статуї язичницьких богів] — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу]на ручай. […] Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир […] на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили. 1. Яка доля спіткала язичницьких ідолів після хрещення Володимира? 2. Чому, на вашу думку, літописець пише, що кияни раділи та не виступали проти хрещення? 3. Як цю подію зображує літописець?