Олекса Стороженко «Скарб».. Літературна
вікторина (хвилинка відпочинку)


«Хто сказав?»


​ «Не
ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» .


​
«Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу
хату вкинув,якби не сам Бог того схотів!» .


​
Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов.


​ «На
яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як
ми помремо?


​ «Ми
тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя...
(Дайте письмові відповіді)

Ответ:

1.Мати Павлуся.

2.Або Павлусь або наймит і наймичка.

3.Павлусь.

4.Батько Павлуся.

5.Хлопці які шукали скарб.

Відповідь:

1. «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» . Так казала мати Павлуся до свого улюбленого синочка.

2. «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!» - так казав наймит до хлопців, коли вони просили віддати їм скарб, вкинутий у вікно Павлусеві.

3. "Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов". - так відповів Павлусь парубкам на їхню пропозицію піти на вечорниці.

4. «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?"- так гримав батько Павлуся на свою дружину за те, що вона без міри балує синочка

5. «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя..." - так просили хлопці Павлуся піти з ними на пошуки скарб

Пояснення: