Охарактеризуйте височини України. ​

Височи́ни Украї́ни займають близько 25 % території країни[1]. Утворення українських височин пов'язане з геологічною будовою і тектонічними рухами земної кори. Наприклад, відноги Середньоросійської височини фіксують виступи кристалічного фундаменту; Донецька височина є залишком мезозойського фундаменту складчастої споруди тієї ж назви. Важливу роль відіграли неотектонічні рухи в межах південного та південно-західного схилу Східно-Європейської платформи, в результаті яких утворилися обернені морфоструктури Волинської височини та Подільської височини, відбулися підняння окремих блоків фундаменту в межах Придніпровської височини та Приазовської височини.


Карта рельєфу України

Опілля (частина Подільської височини), Львівська область

Донецький кряж (частина Донецької височини), Донецька область
За генезисом в Україні виділяють:

денудаційні височини — Волинська,
пластово-денудаційні — Середньоруська,
структурно-денудаційні — Приазовська,
цокольні — Донецька.