Написати твір-мініатюру на основі поетичних
рядків Дмитра Павличка.



Золота сурма


Народе мій, дитино ясночола,


Живи й орудуй мовами всіма,


Бо кожна мова — твого духу школа,


Твоєї правди — золота сурма.


Вклякни перед зорею світовою,


Що пломеніє, наче сонця креш,


Та не молися мовою чужою,


Бо, на колінах стоячи, умреш (Д. Павличко)

Ответ:

У сонячнім селі, де мови розплітались,

Жила дитина з ясними очима.

Надворі голосно сурми тріскотались,

А її душа була сповнена золота.

Вона знавала кожну мову на світі,

Вміла й командувати, й співати пісню.

Але свою мову вона кохала найбільше,

Бо в ній була правда і щирість душі її.

Мала дитина зійшла перед зорею,

Таємно просивши дару від світової сили.

Не молився вона чужою мовою,

Бо знала, що згубить себе, забуде свою долю.

І так вона прожила своє життя,

Не вигнута перед народом чужим.

Стала символом прекрасного слова

Та мудрості золотої сурми.