мрочно даю все балы ​

Ответ:

Органі́чні сполу́ки — клас хімічних сполук, основу яких складає хімічний елемент вуглець (карбон) в збудженому стані (явище переходу електронів на більш високі енергетичні рівні за розпаду заповненої комірки на нижчому енергетичному рівні), коли його максимальна валентність дорівнює IV, а не II (за спокійного стану). Окрім карбону органічні сполуки майже завжди містять водень, досить часто — кисень, азот та галогени, рідше фосфор, сірку та інші елементи.

Вуглево́дні — органічні речовини, аліфатичні, аліциклічні та ароматичні сполуки, до складу молекул яких входять лише атоми вуглецю і водню. Вуглеводні утворюють гомологічні ряди. У природі вуглеводні зустрічаються в рідкому, твердому і газоподібному стані. У розсіяному вигляді присутні в атмосфері, воді, твердих породах (кероген), в концентрованому — у покладах вугілля, нафти, газу, газогідратів.

Гомо́логи (англ. homologue) — члени гомологічного ряду, що відрізняються від сусіднього в такому ряді на певну структурну одиницю,

ізомерія — особливий вид структурної ізомерії, при якій ізомери можна перевести один в одного лише за рахунок перерозподілу зв'язків.

Радикал — по представлениям А. Л. Лавуазье, группа атомов, переходящих без изменения из одного соединения в другое

Алкани, насичені вуглеводні (рос. алканы; англ. alkanes; нім. Alkane) — насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n+2, їх також називають парафінами.

Алке́ни (заст. олефіни) (рос. алкены, англ. alkenes, нім. Alkene, Alkylene) — ненасичені вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n.

Алкі́ни — клас ненасичених вуглеводнів аліфатичної будови, що містять у своєму ланцюзі потрійний зв'язок C≡C і за своїм складом відповідають загальній формулі CnH2n-2 (при n = 2 і більше)

Структу́рні ізоме́ри — хімічні сполуки однакового складу, що різняться послідовністю сполучення атомів у молекулі, тобто хімічною будовою.

Гидри́рование — химическая реакция, включающая присоединение водорода к органическому веществу.

Горі́ння (англ. burning, нім. Brennen n) — екзотермічна реакція окиснення речовин, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) світінням.

Гідратація — оборотне приєднання води до речовин, що перебувають у розчиненому або вільному стані, з утворенням гідратів (кристалічні — кристалогідрати), де вона зберігає свою структурну цілість і здатна термічно або під дією дегідратуючих засобів відщеплюватися (процес дегідратації)