Хто знає як написати твір роздум з історії України на тему:яким чином відбувалося перетворення українського народу на націю? Які труднощі очікували українців на цьому шляху дуже треба,поможіть​

Ответ:

Объяснение:Державоутворення для населення українських земель хронологічно не

збіглося з формуванням їх. нації. І формально, і об’єктивно це незалежні

процеси. Більше того, зникнення (а фактично ліквідація) основних

елементів середньовічної етнічної державності на Україні як наслідок

централізаторської політики царизму, особливо Петра І й Катерини II,

відбувається водночас з появою у надрах народності первісних ознак

буржуазної нації. Та, як це не парадоксально на перший погляд, без

розгляду феодальної держави (хоча б у загальних рисах) не можна в усій

повноті усвідомити потенційні можливості українців при збереженні своєї

національної самобутності, забезпеченні власного існування як. етносу. В

період виникнення нації традиції усього попереднього розвитку

продовжували позначатись на багатьох сферах духовного життя місцевого

населення, навіки відкладалися у людській пам’яті. .

І все ж історичні реалії були такими, щоб українська феодальна

державність з яскраво вираженими етнічними рисами у середині XVII ст.

існувала уже в завершеному вигляді (це не суперечить тому факту, що

окремі органи управління ще формувалися або не були законодавче

закріплені) *. Народна ініціатива в один із найскладніших і переломних

етапів історії створила життєздатний суспільно-політичний організм, який

став важливим засобом у справі мобілізації всіх сил для відсічі

польсько-шляхетської експансії та об’єднання (як передбачалося) України

з Росією. Разом із тим не можна ігнорувати соціальний характер

Української держави, яка стала надійним інструментом проведення політики

козацької старшини і придушення антифеодальних виступів

селянсько-козацьких мас.

Нарешті ще одне питання, яке потребує якнайпильнішої уваги і виваженого

розгляду. Йдеться про подальший розвиток державності на Україні після

1654 р. Відомо, що царський уряд визнав якнайширшу автономію українських

земель у складі Росії («Березневі статті» 1654 р), Однак юридична норма

в цьому випадку докорінним чином відрізнялася від реального життя.

Існування автономних прав України, закріплених політичними актами

гетьмана з царськими урядовцями, не могло бути ні довготривалим, ні

міцним, і справа тут не тільки у «злодійстві» та «підступності»

російських царів чи «безхарактерності» та «слабовольності» українських

гетьманів, а й у впливі об’єктивних історичних факторів. Саме життя

досить часто вносило свої корективи та зміни. Так, у XVIII ст.

збільшення населення на Запоріжжі й ускладнення в зв’язку з цим функцій

управління та суду зумовили появу тут нових