Факти що свідчать про співробітництво України і Франції​

Сучасні взаємини між Україною та Францією спираються на давні історичні зв’язки, пов’язані людськими долями та взаємною симпатією між українським та французьким народами, що беруть початок від родичання київських князів з французьким королівським домом (донька Ярослава Мудрого - Анна Київська – була дружиною французького короля Генріха I Капета, королевою Франції, матір’ю майбутнього короля Філіпа І) до спільної участі у перемозі над фашизмом.

Давні історичні та дипломатичні контакти (навіть за радянських часів з грудня 1962 року в Парижі функціонувало Постійне представництво України при ЮНЕСКО) дозволили швидко розбудувати українсько-французькі дипломатичні відносини за всіма напрямками двостороннього співробітництва.

Франція стала однією з перших країн Західної Європи, що офіційно визнали незалежність України. Це сталося 27 грудня 1991 року. 23-24 січня 1992 року відбувся перший візит Міністра закордонних справ Франції Р.Дюма до незалежної України, під час якого було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Францією. У цьому ж році Генеральне консульство Франції в Україні було перетворено на Посольство, а у вересні 1993 року було відкрито Посольство України у Франції.

Наступні роки позначилися поступовим зміцненням двосторонніх відносин, які значно посилилися після початку російської агресії проти України у 2014 р., коли Франція висловила однозначну політичну підтримку нашій державі, засудивши анексію Криму і підтвердивши відданість суверенітету України у її міжнародно визнаних кордонах.

Пізніше, після поширення військової агресії на східні території «материкової» України, Франція разом з Німеччиною стала лідером дипломатичних зусиль з врегулювання ситуації, ставши ініціатором переговорного процесу у так званому «нормандському» форматі.

Окрім взаємодії у «нормандському» форматі, починаючи з 2014 року має місце безпрецедентна активізація українсько-французьких контактів.