ДОПОМОЖІТЬ, ПОТРІБНО ТЕРМІНОВО. ДАЮ 20 БАЛІВ!!!!
Порівняйте стратегії подолання світової економічної кризи урядами Німеччини, США, Великої Британії, Франції та Італії.

Ось короткий порівняльний аналіз:

• - Німеччина: Уряд Німеччини, очолюваний Адольфом Гітлером, використовував політику державного інтервенціонізму, яка полягала в збільшенні витрат на озброєння, будівництво автобанів, регулюванні цін і заробітної плати, обмеженні імпорту і стимулюванні експорту. Така стратегія дозволила знизити безробіття і підвищити промислове виробництво, але за рахунок порушення міжнародних договорів, поглиблення диктатури і поготовки до війни.
• - США: Уряд США, очолюваний Франкліном Рузвельтом, запровадив програму Нового курсу, яка передбачала активну роль держави в регулюванні економіки, захист соціально вразливих груп населення, стимулювання сільського господарства і промисловості, реформу банківської системи і федерального бюджету. Така стратегія допомогла подолати депресію і покращити соціальне становище американців, але також призвела до збільшення державного боргу і дефіциту бюджету.
• - Велика Британія: Уряд Великої Британії, очолюваний Ремсей Макдональдом, спочатку намагався застосовувати політику ощадностей, яка полягала в скороченні державних видатків, зменшенні заробітної плати і соціальних виплат. Однак ця політика лише поглиблювала кризу і викликала соціальне невдоволення. Потім уряд перейшов до політики сприяння економічному розвитку, яка передбачала зниження процентної ставки, обмеження золотого стандарту, пониження податків і попит на товари. Така стратегія дозволила вийти з депресії швидше, ніж іншим країнам .
• - Франція: Уряд Франції, очолюваний П'єром Лавалем, також слідував політиці ощадностей, яка полягала в пониженні заробітної плати, скороченні державних видатків і попит на товари. Ця політика призвела до зростання безробіття, зниження виробництва і соціальної напруги. Уряд не міг знайти ефективного способу подолання кризи і зазнавав частих змін. Франція вийшла з депресії пізніше, ніж інші країни.
• - Італія: Уряд Італії, очолюваний Беніто Муссоліні, також використовував політику державного інтервенціонізму, яка полягала в збільшенні витрат на озброєння, будівництво доріг, регулюванні цін і заробітної плати, обмеженні імпорту і стимулюванні експорту. Така стратегія дозволила покращити економічне становище Італії, але також призвела до порушення міжнародних договорів, поглиблення диктатури і поготовки до війни .

Таким чином, можна зробити висновок, що стратегії подолання світової економічної кризи були розроблені в залежності від політичного режиму, економічної ситуації і міжнародного статусу кожної країни. Найбільш успішною була стратегія США, яка базувалася на соціально-економічних реформах Нового курсу. Найменш успішною була стратегія Франції, яка базувалася на політиці ощадностей. Стратегії Німеччини та Італії були ефективними з економічної точки зору, але катастрофічними з політичної та моральної точки зору. Стратегія Великої Британії була поміркованою та гнучкою.