5. До положень, що характеризують розвиток музики та літератури наприкінці 19-
на початку 20 ст., доберіть конкретні факти.
1. Переломне значення для розвитку української національної класичної музики
мала творчість її основоположника Миколи Лисенка. 2 2. У 70-90-х рр. українське
письменство зосереджується на соціальних і психологічних проблемах. 3. Важли-
вою рисою літературного модерну в Україні було створення жіночої мистецької тра-
диції. ) 4. Під впливом піднесення національно-визвольного руху на початку 20 ст.
помітно урізноманітнилася тематика української літератури.​

Ответ:

1. Переломне значення для розвитку української національної класичної музики мала творчість її основоположника Миколи Лисенка. Він започаткував різні жанри української опери: історико-героїчну, лірично-побутову, лірично-фантастичну, прикладами яких є опери «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ноктюрн». Найвищим досягненням оперної творчості М. Лисенка вважають оперу «Тарас Бульба». Написав М. Лисенко й перші дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький». Внеском у скарбницю української камерновокальної музики стали солоспіви – романси й ансамблі, написані на тексти давньої української літератури, західноєвропейських класиків і сучасних йому українських поетів. Важливий напрям діяльності М. Лисенка – збирання та обробка українських народних пісень. Композитор підготував 7 збі рок народних пісень, покладених на фортепіано, загалом опублікувавши 600 пісень.

2. У 70–90-х рр. 19 ст. українське письменство зосереджується на соціальних і психологічних проблемах. Чи не найбільшої слави з-поміж тогочасних українських письменників зажив Іван Нечуй-Левицький («Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.). Він утвердив в українській літературі жанр соціальної повісті, зразками якої є перелічені твори. Визначне місце в українському літературному процесі посідав Панас Мирний (Панас Рудченко) – автор соціально-психологічних романів і повістей. Правдивим літописом українського села є його роман (у співавторстві з І. Біликом) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

3. На межі 19–20 ст. в українській літературі утверджуються нові мистецькі принципи – нова естетика, нові прийоми, що свідчило про модерністський переворот. Важливою рисою літературного модерну в Україні було створення жіночої мистецької традиції. Наприкінці 19 ст. у царині літератури працювала плеяда українських авторок, найяскравішими з-поміж яких були Леся Українка та Ольга Кобилянська.

4. Під впливом піднесення національно-визвольного руху на початку 20 ст. помітно врізноманітнилася тематика творів української літератури. Письменники дедалі гостріше висловлювали своє ставлення до соціальних проблем, які розкривали крізь призму життя представників різних верств українського суспільства, майстерно доповнюючи соціальний аналіз глибоким психологізмом.
Риси неореалізму властиві, зокрема, творчості Володимира Винниченка.
У творах «Краса і сила», «Голота», «Талісман», написаних напередодні та під час революції 1905–1907 рр., яскраво й психологічно точно змальовано мешканців провінційних містечок, сільськогосподарських робітників, підприємців, жахи солдатчини і царських в’язниць. В. Винниченко майстерно відтворив гірке життя бідняків, процес пролетари зації українського села, залишивши нащадкам чимало образків українського соціального «дна», як, приміром, у творах «Контрасти», «Хто ворог», «Голота» та ін. З-поміж його героїв – інтелігенти, революціонери, романтики й циніки... Широкий розголос мав його роман «Записки кирпатого Мефістофеля».
На початку 20 ст. в українську літературу ввійшов поет-лірик Олександр Олесь (Кандиба), який був щиро перейнятий демократичними ідеалами. Заживши слави короля української лірики, він створив чимало віршів громадянського звучання, у яких революційні гасла поєднав із людськими почуттями і клопотами буднів. Серед них славнозвісні вірші «Айстри», «З журбою радість обнялась».

Объяснение:

Источник: книга "Історія України 9 клас. В. С. Власов"